- знесамовитілий
- -а, -е, розм.Дієприкм. акт. мин. ч. до знесамовитіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
знесамовитілий
Смотреть что такое "знесамовитілий" в других словарях:
знесамовитілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
